«Народу вірні ви сини»

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна —

Козацька моя Україна,

Хлібів золотих сторона.

Негодами лютими бита,

Віками ти йшла до мети,

Тобі в небі зорею світити,

І волю, і долю знайти

Ведучий 1:

Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист — це найперший обов’язок народів.

Ведучий 2:

Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.

Ведучий 3:

14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов’ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа.

Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

Ведучий 2:

Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю закупницею і покровителькою.

Ведучий 3:

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву — Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.

Ведучий

Цього самого дня, 14 жовтня 1942 року, була офіційно утворена Українська повстанська армія, тому традиційно це також день УПА.

Ведучий

Українська Повстанська Армія, яка постала в час II світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за День Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.

пісня

Гей, степами, темними ярами

Йдуть походом ріднії полки.

Хто відважний, хай іде із нами,

Лицарями будьте, юнаки!

За нікого битись не будемо,

До нікого в найми не підем,

Для Вкраїни ми усі живемо

І за неї голови складем.

Кожний ворог йде нас визволяти,

А для себе землю він краде,

На могилу землю буде мати,

На могилі воля зацвіте!

Гей степами, темними ярами,

Утікайте, кляті вороги!

Хто не з нами -- той йде з ворогами.

Того бити будем без ваги.

Лети, пісне, попід небесами,

До вкраїнських промовляй сердець,

Хай же буде наша воля з нами,

А ворожим намірам кінець!

Учень 2.14 жовтня - нове свято: день УПА став Днем захисника України

Президент встановив це свято «з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості».

Учень 1:    Народу  вірні ви  сини,

                    Що полягли  на  Сході  України.

                   Стискається  до  болю   серце  і щимить

                    Великою  ціною  здобуваєм  волю  України.

                 

 (демонстрація відео АТО на Сході перетворилась у війну - YouTube

Учень 1:      Міста і села наші в різноквітті

Накрила димом пелена

І небо падало над світом

До матерів припали діти

І тиша крикнула: "Війна!"

Учень 2:       Роки над нами пропливали

І час випробувань прийшов:

Жінки солдатів проводжають

Сльозою в погляді дрижиль

Надія, віра і любов

Учень 1:     Довгоочікуваними ластівками летять  СМС  з фронту та дому

Було в них все: радість й сум, ненависть і любов, розпач й надія і свята віра в перемогу.

сценка "Напиши бійцю листа"  

(Виходить листоноша)

Листоноша:  Солдатські листи… Вони приходили не в конвертах, на них не було марок. Вони були складені трикутничками. Ось так (показує). У складний для нашої країни час особливої підтримки потребують військовослужбовці. Не в кожного є можливість підтримати українську армію матеріально, але морально може кожен. Мова іде про те, щоб написати нашим захисникам кілька теплих рядочків листа-підтрим  .

(три пари діючих осіб:   Солдат – Молода жінка,   Син – Мати,   Юнак – Дівчина,  кожен тримає в руках лист і після своїх слів віддає листоноші)

І сценка:

(перша пара:  Солдат – Молода жінка)

Солдат:  Нас залишилось мало. Ввечері підійде підкріплення, а до вечора будемо битися до останньої краплі крові, але ворогові своїх позицій не віддамо! Кохана, бережи сина!

Молода жінка: Чекаємо на тебе, наш рідний, вдень і вночі. Іванко з кожним днем стає більш схожий на тебе. Коли він засинає, я благаю Господа тільки про одне, щоб ти залишився живий.

ІІ сценка:

(друга пара Син – Мати)

Син:     Був на передовій. Побував скрізь, а потім на бронежилеті нарахував 50 кульових дірок. Але не відлили ще тієї кулі, яка б вразила мене, бо береже мене твоя любов, мамо. Не турбуйся, рідна! Я повернуся!

Мати:    Біля хати налилися яблука, вже як повернешся буду пригощати тебе гарним врожаєм. Сусідських Мишка та Павла вже не має, вчора прийшла Похоронка. Благаю, мій сину, бережи себе! Я ж так хочу потримати онуків на руках. Швидше повертайся додому, дитина моя єдина…

ІІІ сценка

(третя пара Юнак – Дівчина)

Юнак:   Завтра знову йдемо в бій, іноді здається що сил нема, але при одній думці про тебе, моя кохана,ні рани не болять, ні виснаження не відчуваю. Дорога воєнна цензура не викидай цю квітку, я надсилаю її для коханої дівчини…" 

Дівчина:  Хай врятує тебе любов моя! Хай доторкнеться до тебе надія моя. Стане поряд, подивиться в очі, вдихне життя в помертвілі губи! Притулиться обличчям до кривавих бинтів на ногах і скаже: "Це я – твоя Катя! Я прийшла до тебе, де б ти не був! Я з тобою, щоб не сталося!"

Протягом багатьох місяців у різних регіонах України триває благодійна дитяча акція «Напиши листа солдату!». Багато щирих послань із підтримкою попрямували на схід України  від дітей. Ми  також підготували листи ,які надіслали до зони АТО.

Учень 1: Скільки горя, сліз, втрачених надій

та скалічених доль принесла війна.

Сценка

1 особа:

Рятуйте. Рятуйте, вороги…

2 особа:

Біда! Горенько… Що ж робити… у сусіда хату спалили.

1 особа:

У мене батька взяли в полон…

3 особа з дитиною:

Біжи, біжи скоріш… Допоможіть там, там чоловіка поранено…

1 особа:

Не можна сидіти склавши руки, треба щось робити. А то село наше спалять, рідних повбивають…

2 особа:

Чим ми можемо допомогти одне другому, ми ж навіть зброї не маємо.

3 особа:

Є в нас зброя найголовніша за всі — це молитва.

1 особа:

Так, нам нічого не залишається, як молитись. Ось (витягує Образ Пресвятої Богородиці) молімось до Матінки Божої, вона нас не опустить

Всі клякають

1 особа:

Матінко Свята, зглянься над нашим народом, захисти від наступу ворожої навали, охорони наших рідних, врятуй наші домівки. Під Твою Милість прибігаємо, Богородице, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, єдина, чиста і благословенна…

Марія:
«Не бійтесь, діти мої. За вашу щиру молитву і довіру я обов’язково вам допоможу. Моліться моліться ще більше і я врятую ваш народ від загибелі, ваші домівки від руйнувань. Вірте вашому Господеві, Він Всесильний, і я, взявши усіх під свій Покров, захищу від нападу чужинців»

4 особа:

Що, що ви тут робите, скоріш скоріш ходіть у село треба вашої допомоги. Я не знаю…, як могло це статись, але… вороги відступили, майже усі домівки вцілілі, чудо чудо… «Прийми, о люба Ненько цей віри наш серця дар…»

Учень 2: За час АТО  Україна  втратила  багато чоловік,   дуже багато  поранених.

 мільйони залишилось без даху над головою.

Учениця:        Кажуть, що у війни не жіноче обличчя,

У війни обличчя вдови.

(Учень 1 тримає в руках свічку та запалює її)

Учень 1: Когось не діждались, хто рідний і милий

У пам'ять обпалену біль заповзла

Воєнні могили, воєнні могили

Завжди біля вас материнська сльоза

Учень 2: Сльоза  зорі стоїть над обеліском

В скорботі гори і лани

Сьогодні треба поклонитись низько

Усім хто не прийшов і хто прийшов з війни

Учень 1: Вшануємо пам'ять загиблих героїв хвилиною мовчання.

Учень 2: Мільйони скорботних секунд

Мільйони незмірних скорбот!

Минула незмірна скорбота!

Минула хвилина мовчання…

Учень 1: Ніщо не забуто

Ніхто не забутий

Ведучий 4:

• ·       Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
• ·       Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
• ·       Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, —
• ·       Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
• ·       Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
• ·       Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
• ·       Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...
• ·       Є в місцях невідомих невідомі останки.
• ·       Є в лісах, є у горах, і є під горою —
• ·       Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
• ·       Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні —
• ·       Хай відомими стануть всі герої безвісні.

(Учні читають вірші написані саме зараз під час АТО)

Учень:         Кому війна потрібна

Кому війна потрібна взагалі?

Сусідці що на пенсію чекає?

Чи діду Васелеві у селі

Що бабцю свою ніжно доглядає?

Чи може тим потрібна хто в стволі

Снаряд по чиюсь душу направляє?

Чи може тим хто зараз на столі

В операційній з тіла випливає?

Кому війна потрібна взагалі?

Мабуть тому хто совісті не має!

Тому хто владу й гроші на Землі

Життя свого метою називає!   Олександр Степ

Учень 2: Є надія, що сьогодні мудрість батьків зіллється з молодим розумом , щоб вберегти рідну землю, на якій пролито стільки крові від нового лиха та страждань.

Учень 1: Пройдуть роки, пройдуть століття, але і нові покоління будуть зберігати святу пам'ять про героїв України, героїв нашого з вами часу.

Учень 1: Христос Воскрес – воскресне Україна!

Ось заповіт, що йде од роду в рід!

Із ним іде століттями країна,

І ним живе і кріпиться народ.